Мово рідна, слово рідне...

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен, у першу чергу, створити у своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.
Щорічно 21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.
До відзначення Міжнародного дня рідної мови долучилася вся шкільна родина.  У цей день учні взяли участь у конкурсі читців, де декламували вірші відомих українських поетів про Україну, про родину та українську мову;  згадували її трагічну долю, демонстрували її красу і велич та своє шанобливе ставлення до неї. Старшокласники дискутували «Чи досить нам, українцям , однієї мови для спілкування у своїй державі?» та провели бесіду за круглим столом «Мова зникає не тому, що її не вчать, а тому, що нею не розмовляють ті, хто її знає». Учні активно висловлювали свої думки, власну позицію щодо порушених питань. 
Протягом дня проводилися тематичні уроки, виховні години «Рідне слово, материнська мово», «Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається», «Відкрий, о рідна моя мово, свої скарбниці золоті», на яких школярі поглиблювали свої знання про мову, її розвиток, місце серед інших мов світу, а також знайомилися зі шляхами підвищення культури мовлення. Учні різних класів підготували міні-презентації про особливості рідної мови, плакати, повідомлення.  Школярі залюбки взяли участь у мовних вікторинах, конкурсах. Також учні мали можливість ознайомитись із тематичною виставкою «Мова моєї Вкраїни» у шкільній бібліотеці та інформхвилинкою «Живої мови чарування», підготовлену бібліотекарем Лісовською Л.О.
Учитель української мови та літератури Вертелецька Л.В. провела захід «Звучи, рідна мово!»,  метою якого було формування в учнів здатності до мовної самоідентифікації, удосконалення мовленнєвих здібностей та виховання патріотизму, гордості за свою Батьківщину. Під час підготовки до заходу дев’ятикласники провели дослідження серед учнів школи: музичні вподобання, українська грамотність, чи потрібно розмовляти українською, – узагальнили й озвучили присутнім. Школярі представили власний відеофільм-інтерв’ю «Чи потрібно захищати рідну мову?» та поспілкувалися з учасником ООС Бабичем І.Я. – головним сержантом ІІ танкової роти танкового батальйону 72 окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців, гвардії старшиною. Ігор Якович вручив Лідії Василівні подяку колективу Костопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 за патріотичну самосвідомість та надання допомоги в тяжку хвилину від колективу військовослужбовців 201 окремої роти РЕБ. Дев’ятикласники передали його побратимам солодкі подарунки, листи для воїнів та малюнки.
Усі проведені заходи  були підпорядковані єдиній виховній меті: шанувати, розвивати українське слово, дбати про красу і багатство рідної мови. Саме тому ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати й шанувати мову, як це робили наші славні предки. Тож, як писав Максим Рильський: «...Як парость виноградної лози плекаймо мову...». Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!